Історія Музею

На затишній Притисько-Микільській вулиці, 7 на Подолі знаходиться невеличкий одноповерховий будиночок. Там немає вишуканого оздоблення фасаду, лише скромна вивіска «Аптека-музей» і цифри «1728».

Проте, варто піднятись по драбинці, увійти всередину. А там чекає справжня подорож у часі. Оскільки, це найперша приватна аптека в Києві, і там напрочуд цікава експозиція. Там й досі експонати, які працюють справно до наших часів.

Історія аптечної справи в Києві починається з 1715 року, коли на прохання губернатора князя Дмитра Голицина в місті побудовано першу казенну військову аптеку, де працював лікар та фармацевт.

Аптека здійснювала санітарно-медичне забезпечення армії. На задоволення ж медичних потреб цивільного населення ресурсу не вистачало.

Відкриття музею в історичній будівлі

Через 13 років вже німець Йоган Гейтер, маючи вищу освіту та особисті амбіції, у 1728 році отримав “привілеї” з Аптекарської канцелярії на відкриття першої приватної аптеки. Так, у 1730 році, на Подолі між Флоровським та Петропавлівським монастирями з’явилась перша аптека для всенародної потреби. І, до речі, в неї не було конкурентів аж до 1770-х років. Після смерті Гейтера фармація перейшла під управління його зятя, молодого німецького фармацевта Георга-Фрідріха Бунге. Бізнес став сімейним.

Сучасна фармакологія вельми відрізняється від тої, що була в середині XVlll сторіччя. Аптекар повинен був не лише назначати та продавати ліки, а й виготовляти їх. В той час вони, в основному, складались із компонентів рослинного походження, рідше – тваринного. В музеї є зали, у яких демонструється важкий процес створення ліків, є приладдя, якими користувався фармацевт у своїй праці. Асортимент аптеки Бунге був вельми широкий. Пігулки, мазі, мікстури – там можна було придбати засоби від багатьох хвороб.

Як аптечний бізнес став родинною справою

Георг Бунге мав велику родину: 6 синів та 4 дочки. Сини продовжили батьківську справу. Після смерті Георга-Фрідріха Бунге згідно заповіту 1792 року першою аптекою на Подолі володіли сини Федір та Андрій. Федір згодом також заснував власну аптеку, тож спадок дістався Андрію. Андрій Бунге, до речі, відомий не лише, як фармацевт, але і як ботанік.

Він заснував на Куренівці ботанічний город, де вирощував лікарські рослини та вивчав їх властивості. Пізніше він заснував у Києві завод, де виготовляв сині барвники для тканин із вовни.

Маючи такі різносторонні інтереси, у 1811 році Андрій Бунге запросив свого колегу, фармацевта Івана Богдановича Тецнера для допомоги в керуванні аптекою. Він повинен був відповідати за рецептурну частину та лабораторію, а з часом став її рівноправним співвласником. «Аптека Андрія Бунге» була перейменована у фірму «Аптекарів Андрія Бунге і Тецнера».

Від Гейтера до Тецнера

Після смерті Бунге у 1814 році чоловік онуки Георга Бунге Єлизавети Тецнер – Іван Тецнер – став володарем аптеки на Подолі.

Крапка в майже 100-річній історії родинної аптеки “Гейтера – Бунге – Тецнера” була поставлена у 1835 році, коли удова Тецнер продала аптеку провізору Єгору Аншпахову, залишив за собою рідну садибу.

У 1871 році правнучка засновника  першої київської приватної аптеки Гейтера, онука засновника  знаменитого київського роду Бунге,  дочка аптекаря, вдова аптекаря і у  минулому сама власниця аптеки 70- річна Єлизавета Григорівна Тецнер  продала свою садибу із старовинним  аптечним будинком і флігелем сім’ї  колезького асесора Костянтина Васильчикова.